ПЕРШІ ЗГАДКИ ПРО ХОДОСІВКУ

Мальовниче село Ходосівка знаходиться за 7 км від столиці України м. Київ, саме на його південній околиці, і славиться воно вишневими садами, золотими нивами та працьовитими людьми. Перша згадка про село Ходосівка датується 1546 роком. У фаховій літературі неодноразово зверталась увага на важливість наявності в ареалі волинцевської культури групи Правобережних памяток, таких як Ходосівка.

Назва села походить від Феодосія, ігумена Печерського (первина назва Феодосівка), який був частим поломником до Печерської Лаври, та весь час зупинявся в селі Ходосівка на відпочинок, копав криниці. В селі є джерело на честь св.. Феодосія Печерського, тому історія підтверджує спільність с. Ходосівка з Києво-Печерською Лаврою. До входження монастирських володінь до казни наприкінці 18 ст. Ходосівка належала київському Флорівському жіночому монастирю. Крім цього символом і оберегом нашого села є Зміїні Вали, які окутують наше село, понад 2500 років. У пам’яті поколінь збереглися легенди про походження назви села та події сивої давнини, свідками яких були наші далекі пращури. А скільки історичних подій і неординарних особистостей бачив за своє довге життя 450-літній дуб, що височіє серед Ходосівки, викликаючи подив і захоплення своєю гордою величчю. Ландшафт села характеризуеться наявністю багатьох ярів, долин по яких протікають річки (колись су доходні) Вита (Сіверка), річка Питель. Місцевість в основному горбиста – Придніпровська височина – це так зване Кругле Городище. Славна історія Ходосівки своїм корінням сягає глибокої давнини, про що свідчать археологічні розкопки, що вже понад десять років ведуться в околицях села. Відкриті вченими культурні шари та пам’ятки матеріальної культури є надзвичайно цінним матеріалом для вчених, дослідників і допитливих людей, які цікавляться подіями прадавніх часів і їх впливом на сучасність.
Свідченням героїчного козацького минулого є РЕЄСТР війська Запорожського, полка Київського славнозвісної Ходосівської сотні, що колись розташовувалася на території населеного пункту. Краса рідного краю не раз чарувала око творців художнього слова, яким доводилося свого часу бувати в селі чи чути захопливі легенди про його історію. Живописна місцевість та славетна історія не могли не викликати подив тих, кто народжувався у ньому, жив і примножував його славу.

Мальовничі ходосівські пейзажі знайшли своє відображення у чудових акварелях відомого художника Івана Гончара, який був вражений чарівною красою місцевої природи. Будучи частиною великого і славного українського народу, ходосівці пліч-о-пліч зі своїми співвітчизниками боронили рідну землю від загарбників, вирощували хліб, виносили на своїх плечах усі біди і радості, що випадали на їх долю. Із Ходосівки вийшов не один славний рід, який дав впевнений старт у майбутнє своїм дітям, вшановує своїх батьків, родинні традиції, вікову історію. На кожному етапі життя, яке було позначене злетами і падіннями, будівництвом і руйнаціями, радістю і сумом, у центрі залишається людина зі своєю силою патріотизму, яка завжди була пропорційна кількості особистої вкладеної праці. Саме завдяки патріотизму кожного ми маємо славне минуле, твердо стоїмо в сьогоденні і впевнено крокуємо у майбутнє, бо нас єднає любов до Батьківщини.

Шумлять верби понад ставом,

Лине спів десь веселий здаля

То співає село Ходосівка,

То співа Батьківщина моя.